Полвека скульптуры. Музей Валентина Знобы

Скульптор Валентин Зноба построил мастерскую еще в 1978 году. Здесь сохранилась рабочая обстановка – это музей и действующая мастерская сына основателя Николая Знобы. Вход в музей бесплатный, на полках и на полу стоят авторские оригиналы известных скульптур и характерные бюсты.

Многие работы художники делают из гипса или пенопласта, потому что камень – дорогой материал.

При входе гордо стоит «Казак Мамай» – оригинал скульптуры, установленной на Майдане Незалежности у консерватории. В зале – оригиналы известной скульптурной группы у здания Верховногй Рады, монумента Славы с набережной Херсона, композиции, установленной на Букринском плацдарме, на месте Дарницкого концлагеря. Внутри стоит статуя королевы Франции Анны Киевской, дочери Ярослава Мудрого – монумент открыли в пригороде Парижа, в 2005 году. До этого были памятники Илье Мечникову и Эмилю Ру в институте Пастера. Австрия «представлена» оригиналом памятника известному художнику эпохи модерна Густаву Климту, одному из «брендов» страны. Возле старых корпусов Эдинбургского университета установлен памятник Джону Неперу, шотладскому математику XVI века, изобретателю логарифмов.

Самые известные скульптуры Валентина Знобы:

  • "Бокораш" (1957; золота медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі, 1958),
  • Т.Г.Шевченко (співавт., м.Дніпропетровськ, 1959),
  • Г. Сковорода" (Київ, 1976),
  • М. О. Островському (м. Шепетівка, Хмельн. обл., 1966),
  • герою Руху Опору Василю Порику у Франції (співавт., м. Енен-Льетар, Франція, 1967; срібна медаль ім. М. Грекова, 1970),
  • «Отаман Єрмак» (м. Єрмаково, Казахстан, 1968),
  • Меморіальний комплекс в'язням концтаборів у Дарниці (Київ, 1969),
  • «Україна – Визволителям» (співавт. з І. С. Знобою, архітектори А. О. Сницарєв, О. К. Стукалов, поблизу Ужгорода, 1970),
  • Устиму Кармалюку, (м. Летичів, Хмельн. обл., 1974);
  • монумент на честь Жовтневої революції (співав., Київ, (тепер Майдан Незалежності) 1977),
  • «Бронепоїзд «Таращанець»» (Київ, 1974),
  • Монументальний комплекс героям ВВВ (м. Хмельницький, 1983),
  • 4 двохфігурні скульптурні групи «Народ України» перед різолітами вхідних груп будівлі ВРУ (Київ, 1984), Монументально-меморіальний комплекс Героям Букринського плацдарму (Київ, обл., 1985, Шевченківська премія ), архітектори С. Захаров і Ю. Платонов
  • Іллі Мечникову (і-т Пастера, Париж, 1986),
  • Монумент військової Слави (м. Херсон, 1988),
  • Т.Г.Шевченко» (співавтор із Іван Зноба., Хмельницький, 1988),
  • «На колючому дроті» (Київ, 1988),
  • «Атака» (музей ВОВ, Київ,1989),
  • центральний музей ВВВ «Меморіал Перемоги на Поклінній горі» - «Воїн – Визволитель» (у залі Слави) та «Зниклим без вісті» ( на Поклонній горі в Москві, обидва 1995)
  • «Джону Неперу » , (найстаріший Університет Европи, Единбург, Шотландія, 1996),
  • «Джон Мюїр» (м Данбар, Шотландія, 1996),
  • «Загиблим» (музей ВОВ, Київ, 2000),
  • «Архангел Михаїл» (співавт. Київ, 2001),
  • «Козак Мамай» (співавт.. Майдан Незалежності, Київ, 2002),
  • «Густав Клімт» (Унтерах, Австрія 2003),
  • «Фелікі Єтерія» героям грецького національного визвольного руху (Одеса, 2004),
  • М.Грушевський, (м. Козятин, Вінницька обл. 2004),
  • «Т.Шевченко» (Афіни, 2004),
  • дочці Ярослава Мудрого королеві Франції Анні «Королева Франції Анна-Київська» (співавтор із Микола Зноба, Сенліс, Франція, 2005),
  • «Доктор Єміль Ру» (інститут Пастера, Париж, 2005);

Подписывайтесь и делитесь с друзьями: